Category Archives: Оаза родин – Домашня Церква

25 способів показати дружині, що любиш її .

 

couple-498484

Часто сваритеся?

Не можеш вже витримати дружину? Вона дратує тебе? У шлюбі так буває, але це не повинно стати нормою. Як цьому запобігти? Показуй дружині, що кохаєш її. Дізнайся про 25 надійних способів, як це зробити. В університеті я познайомився з літньою парою, яка мене дуже полюбила. Я часто у них бував, ми разом виходили в місто, на вечерю. І попри те, що до мене вони були дуже приязні, між ними обома не раз доходило до сильної ворожнечі. Кожна розмова закінчувалася гнівом та криками. Вони навіть не могли один до одного нормально звернутися, спілкування супроводжувалося постійними образами або різкою критикою. Я не знаю ані історії цієї пари, ані того, як вони дійшли до такого способу порозуміння. Однак такі стосунки дуже поширені. Шлюби розпадаються, а кількість розлучень дедалі зростає (в Польщі становить 27 %, у Сполучених Штатах — понад 50 %, в Україні — близько 60 %. — Ред.). Попри те, що Церква завжди захищає нерозривність подружжя, трагічним є той факт, що католики розлучаються загалом так само часто, як і інші. Існує чимало причин розпадання шлюбу, але вирішення цієї проблеми просте. Насправді! Ті, хто покликаний до подружжя, мають кохати своїх дружин. Погляньмо правді у вічі: ми, врешті-решт, не можемо змінити шлюб жодної іншої людини та маємо вплив виключно на своє подружнє життя. Перед лицем масових руйнувань шлюбу наші католицькі подружні зв’язки мають бути свідченням радості життя, вірності й любові. Як це зробити? Почни показувати дружині, що любиш її. Ось 25 способів на це, але існують сотні інших!

1.  Слухай її. Особливо те, про що вона має тобі сказати.  

2.  Проявляй фізичну (не сексуальну) близькість до неї.  

3.  Подаруй квіти без особливого приводу.  

4.  Запроси на вечерю (без дітей!).  

5.  Купи їй книжку, про яку вона тобі розповідала.  

6.  Напиши їй любовного листа.   7.  Мий посуд.  

8.  Планував щось для неї зробити? Зроби!

9.  У вас маленька дитина? Зміни їй підгузки.

10.  Запропонуй дружині піти кудись зі своїми подругами. 

11.  Відчиняй перед нею двері.  

12.  Молись із нею. І за неї також…  

13.  Проси пробачення, коли провинився.  

14.  Пробачай їй, не тримай образи.  

15.  Звертайся до неї за порадами.  

16.  Звертай увагу на її настрій. Не нервуй її.  

17.  Візьми її на шопінг.  

18.  Жертвуй за неї піст.  

19.  Зрозумій її страхи, навіть коли ти їх не поділяєш. Втішай її у такі хвилини.  

20.  Розмовляй із нею про життя. Якнайбільше.  

21.  Сип компліментами. І тими «нетиповими» також. 

22.  Цілуй її на очах у інших, зокрема й ваших дітей. 

23.  Тримай її за руку.  

24.  Відмовся від чогось, чим хотів би займатись, аби зробити те, чого хоче вона.  

25.  Не критикуй, не нарікай. Хвали.   Коротко — показуй дружині, що кохаєш її.

Ще недавно твоїм основним заняттям було здобування її серця. Пам’ятаєш? На жаль, надто багато чоловіків полишають цю справу, щойно промовлять подружню присягу. Так бути не може! Твоє завдання як католицького чоловіка — вивчати, відкривати свою дружину. Протягом усього життя. Маєш вивчати її надії та мрії, її страхи й життєві переживання. Що вона любить? Що ненавидить? Що для неї є причиною щастя? Як вона проявляє любов? Вивчи те, що дає їй радість життя, і роби це. Шлюб — це таїнство, подібно як сповідь чи Євхаристія. Добре подружжя є джерелом духовного життя і благодаті. Чи ж це не прекрасно? І все ж таки, багато хто з нас ставиться до свого партнера як до когось повсякденного й незначущого. Як до недолі чи, в гіршому разі, як до ворога. Це прикро. Святі кажуть, що ми отримаємо від таїнств настільки більше, наскільки будемо їх краще приймати. Що краще приготуємо наші серця, то більше отримаємо благодаті. Чому ж покликані до таїнства подружжя дуже часто занедбують або ж ігнорують своїх партнерів?.. Твоя дружина є для тебе знаком таїнства, отож стався до неї відповідно. Сем Ґузмен, Deon.pl Переклад: Регіна Косуба, СREDO

Джерело: CREDO: http://credo.pro/2018/06/146913

 РЕКОЛЕКЦІЇ

ДЛЯ НАРЕЧЕНИХ І НОВООДРУЖЕНИХ – 2018 рік

images

„ДІМ НА СКЕЛІ – ЯК ЗБУДУВАТИ МІЦНУ СІМ’Ю»

«Кожний, хто слухає ці Мої Слова і виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі. Полили зливи, потоки розлились, подули вітри і натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі».     (Мт 7, 24-25)

 

15-17 червня – смт. Тиврів

14-16 вересня – м. Хмельницький

(початок в п’ятницю о 17.00, закінчення в неділю обідом)

Підготовка до зрілого переживання любові у Таїнстві Подружжя в наш час є однією з найбільш невідкладних потреб. Тому заохочуємо молодих людей, які серйозно ставляться до Таїнства Подружжя, та тих, які щойно розпочали подружнє життя, взяти участь в цих реколекціях.

РЕКОЛЕКЦІЇ ДЛЯ НАРЕЧЕНИХ ДАЮТЬ МОЖЛИВІСТЬ:

Краще пізнати один одного, взаємні очікування;

– Поглибити важливі теми, які стосуються подружнього життя;

– Навчитися розв’язувати конфлікти;

– Зачернути  досвіду подружнього життя від інших;

– Дізнатися про основи християнського подружжя та як у вірі та любові будувати щасливу родину.

 

УЧАСНИКИ: наречені та новоодружені

ВЕДУЧІ: священик, подружжя, сімейний педагог-психолог

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ:

 

м. Хмельницький, Парафія Св. Анни, (Реколекційний будинок), вул. Західна Окружна 14, (мікрорайон Гречани)

смт. Тиврів, Костел (Монастир Місіонерів Облатів), вул. Леніна18, Вінницька обл.

KОШТ: 300 грн з особи (харчування і проживання)

З СОБОЮ ВЗЯТИ: Святе Письмо (якщо є), зошит і ручку, постільну білизну

КОНТАКТ:

Пані Тетяна – тел. +380985302191,

Пані Юлія – тел. +380673841376

ЗГОЛОШУВАТИСЬ: найпізніше 10 днів до початку реколекцій (кількість місць обмежена!)

Наречені, які візьмуть участь у цих реколекціях, за згодою свого настоятеля можуть бути звільнені з деяких передподружніх катехиз у своїй парафії

http://rodynypodilla.blogspot.com Дієцезіальне Душпастирство Родин Кам’янець-Подільської єпархії

 

 

День зосередження для жінок

23 –  25 Лютого 2018р.

« Духовні і психічні чинники, у формуванні  життя

в родині та суспільстві.»

 images
Початок

23 Лютого (п’ятниця)

18.00 – Служба Божа.

–          Після служби – 30 хв. Адорація (Молитва)

 

24 Лютого (субота)

14.00 – Адорація (Молитва)

14.30 –  Конференція.

Коронка до Божого Милосердя.

Чай, спілкування.

(в катехитичному залі Св. Йоана Павла ІІ на території костелу)

16.30 – Ділення, свідоцтва.

17.00 – Праця в групах. (Слово Боже на дану тему)

18.00 – Служба Божа. Підсумовуюча проповідь.

images

Закінчення

25 Лютого (неділя)

8.30 – Служба Божа.

Адорація. (Молитва)

Як дисциплінувати дітей: 7 побожних вказівок св. Дона Боско

Одне з найскладніших питань у вихованні дітей — це знати, як і коли їх прикликати до порядку. Що мають зробити батьки (або вчитель), коли дитина пречудово вміє поставити виклик найтяжчого калібру і здається, що жодні засоби не діють?

Ми звернулися до святого Йоана Боско. Можна його називати Дон Боско, на знак поваги. Дон Боско прекрасно знає, через що ти зараз проходиш, бо він присвятив усе своє життя формуванню характерів молодих збунтованих хлопців. Він приймав сотні вбогих підлітків, виховуючи їх і віддаючи всю свою енергію, аби перемінити тих хлопців у людей праведних, які би служили вищому благу в суспільстві. Мірою того, як збільшувався обсяг роботи, Йоан Боско щораз більше потребував допомоги інших. Це, відповідно, означало також виховання нових учителів. У своїх листах до вчителів св. Йоан Боско описує детальну «запобіжну систему» навчання, скеровану на такий настрій учнів, «щоб вони були слухняні не зі страху чи примусу, а з переконання. У цій системі належить виключити будь-яку силу, а замість неї пружиною-рушієм має бути милосердя». Ось сім порад, які Дон Боско вділив своїм учителям-вихованцям, і які надалі залишаються актуальними та можуть допомогти змученим батькам (або розчарованим учителям) вивести дитину на шлях чеснот.

  1. Покарання має бути крайністю.

» Переглянути

           27 –  29 Жовтня 2017р.
               День зосередження:
«Покликання жінки в родині та суспільстві.»
Початокimages

27 Жовтня (п’ятниця)

18.00 – Служба Божа.

–          Після служби – 30 хв. Адорація (Молитва)

 

28 Жовтня (субота) – Свято Свв.Симона та Юди Тадея Апостолів

14.00 – Адорація (Молитва)

14.30 –  Конференція.

Коронка до Божого Милосердя.

Чай, спілкування.

(в катехитичному залі Св. Йоана Павла ІІ на території костелу)

16.30 – Ділення, свідоцтва.

17.00 – Праця в групах. (Слово Боже на дану тему)

18.00 – Служба Божа. Підсумовуюча проповідь.

 

Закінчення

29 Жовтня (неділя)

8.30 – Служба Божа.

Адорація. (Молитва)

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ВЕРВИЦІ

 

ПОХОДЖЕННЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ДІЄВІСТЬ ВЕРВИЦІ

images

 

Діва Марія, як Мати Ісуса Христа, гідна всіля­кого вшанування, і саме тому християни з дав­ніх-давен вітають її словами архангела Гавриїла: Радуйся, благодаті повна!Господь з Тобою! (тоб­то радуйся, повна благодаті).

До цих слів як правило додавали інші, вимов­лені св. Єлизаветою (матір’ю Йоана Хрестителя, пророка й предтечі Месії), коли Марія, її родич­ка, прийшла до неї у відвідини. Завдяки надпри­родному видінню знаючи, що Вона буде Матір’ю Бога, св. Єлизавета зустріла її, кажучи: Благо­словенна Ти між жінками і благословенний плід лона Твого.

Зі свого боку, Церква приєднала слова: Ісус, -після лона Твого, та Маріє – після Радуйся.

У XII столітті все більше поширюється вжи­вання першої частини Радуйся, Маріє, а вже в на­ступному столітті настоятелі релігійних орденів радили ченцям відмовляти її.

У XIV столітті було започатковано приєд­нання прохання: Свята Маріє, Мати Божа, молись за нас грішних, нині і в годину смерті нашої. Амінь.

У 1568 році Папа Римський, св. Пій V, затвер­див цю додаткову частину, оголошуючи Рим­ський Бревіарій (збірник молитов і читань, при­значений для щоденного молебня священиків), і ухвалив, що на початку кожної літургічної годи­ни Бревіарія, після Отче наш…, слід також від­мовляти Радуйся, Маріє…

 

АНГЕЛЬСЬКЕ ПРИВІТАННЯ Оскільки слова архангела Гавриїла являють со­бою первинну основу, до якої долучали різні еле­менти, що нині є складовими молитви Радуйся, Маріє…, – цю молитву називають Ангельським привітанням.

 

ВІДНОВЛЕННЯ РАДОСТІ БЛАГОВІЩЕННЯ Радуйся, Маріє… – це найбільш піднесене вітан­ня Пресвятої Богородиці, найдовершеніше про­славлення, яким ми можемо до Неї звернутися, оскільки складається зі слів, що ними сам Бог надихнув Його посланця, архангела Гавриїла.

У світлі доброї новини (грецькою: evanghelion) про пришестя Спасителя, яку сповістив їй ангел, радості Марії не було меж. Саме тому християни вважали, що кожне повторене ними Радуйся, Ма­ріє…, буде почуте Пресвятою Дівою як відлуння тих радощів і, приєднуючись до цього почуття, охо­че та багаторазово промовляли слова цієї молитви.

Це марійне привітання, як правило, супрово­джується падінням навколішки, щоб краще виразити значення слова Ave, яке означає вітаю Тебе. Наприклад про Людовика Святого, короля Франції, який правив у 1226-1270 рр. згадується, що він мав звичку щоденно промовляти 50 Ра­дуйся, Маріє…, стоячи на колінах або підводя­чись при кожній молитві, яку неспішно читав.

 

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ВЕРВИЦІ

З часом, прийнявся звичай одноразового читан­ня 150-ти Радуйся, Маріє… Це число відповідає кількості псалмів (релігійних пісень переважно укладених царем Давидом). Оскільки 150 псал­мів складають Псалтир, аналогічно збірник 150-ти Радуйся, Маріє…, які молилися таким чином, отримав назву Псалтиря Марії. » Переглянути

Щаслива та, що повірила.

images

Потрійне благословіння, записане в Євангелії від св. Луки, вимови­ла на адресу Марії св. Єлизавета, мати Йоана Хрестителя. В її словах з’ясовується правда про достойність і вивищення Марії.

Благословенна між жінками

Слова ці означають, що Марія була вибрана з-поміж усіх жінок на землі, аби отримати особливе благословін­ня, Божу ласку. » Переглянути

День зосередження  для жінок та матерів.

«Відносини між чоловіком і жінкою. »

            24 -26 березня 2017 р.

 

Сердечно запрошуємо усіх жінок.

images

(Все буде відбуватися у костелі Катедра Св. Ап. Петра і Павла) » Переглянути

Сила заступницької молитви з наполегливістю.

Постійність винагороджується

Взірцем молитви, є свята Моніка матір святого Августина, котра не покладаючи рук з наполегливістю молилась за свого сина і Господь Її вислухав.

Вона була єдиною віруючою у своїй родині і дуже прагнула, щоб її близькі теж прийшли до Бога. Особливо змушував її страждати, більше, ніж інші, один із синів. Він був розумний, захоплювався модними філософськими течіями, вів розпусне життя, любив розкіш і задоволення, навіть став батьком позашлюбної дитини. Мати розуміла що не зможе вплинути на сина інтелектуальними аргументами, і тому вирішила imagesневпинно молитися  за нього.

Пізніше ця жінка знайшла духовного наставника, святого Амбросія, що підтримував її в наполегливій молитві.  «Безсумнівно, син, на котрого вилилося стільки ваших сліз, не загине», — сказав він їй. Цей священик потім потоваришував із її сином. На відміну від інших, котрі намагалися безуспішно переконати юнака, цей священик володів даром вести дискусію. І, зрештою, завдяки прикладові цього духовного наставни­ка та його аргументам, юнак навернувся до Бога. Молитви матері, її постійність були винагороджені!

Історія святої Моніки навчає нас, що заступницька молитва не стільки залежить від нашої святості, скільки від нашої смиренності та постійності. Тому розглянемо дві притчі Ісуса Христа: про наполегли­вого друга і наполегливу вдову (див. Лк, 11,5-8; 18,1-8).

У першій притчі Христос розповідає про людину, котра пізнім ве­чором настійливо прохала про допомогу — просила хліба для свого то­вариша, що несподівано прибув здалеку. Його приятель, що вже влігся із родиною на ніч, спочатку відмовляє, але людина вперто просить про допомогу і таки домагається свого. Чоловік задовольняє прохання, можливо, дійсно відчуваючи співчуття до знайомого, а, можливо, щоб швидше позбутися настирливого прохача.

Схожа до цієї і притча про наполегливу вдову, що вимагала право­суддя від несправедливого судді. Неважко уявити, як суддя прокидався щоранку з неприємною думкою про те, що ця жінка знову прийде ви­магати справедливості. Він знає наперед усе, що вона йому скаже і що він їй на те відповість. Але, зрештою, суддя здається: «Добре, допоможу цій удові, а то вона мене дістане до живих печінок!»

У цих притчах Ісус не порівнює нашого Небесного Отця з неспра­ведливим суддею або непривітним приятелем. Ці історії зосереджені на самих проханнях, адже Христос закінчує притчу про наполегливого друга Своїм знаменитим «Просіть, і вам дасться; шукайте, і знайдете; стукайте, і вам відчинять» (Лк 11,9), а наприкінці притчі про вдову запитує: «А Бог хіба не оборонить своїх вибраних, які до нього день і ніч голосять, і чи баритиметься до них?» (Лк 18,7). » Переглянути

1 2