Ви – свідки того

Voznesinnia Вознесіння Господнє

Здавалося б, що ця подія, яка сталася дві тисячі років тому назад, повинна була би бути сумною для Ісусових учнів, адже Возноситься той, кого вони так сильно любили. Але співаючи сьогоднішній псалом, ми помічаємо, що там зовсім ні про який сум не сказано, лише про одну радість. Господь серед радості Возноситься на небо, «Усі народи, заплещіте в долоні; радісним голосом ликуйте для Господа! Вознісся Бог під оклики веселі, Господь – під голос сурми. Співайте Господеві псалми, співайте; співайте нашому цареві, співайте! Бо цар усієї землі – Бог, співайте якнайкраще». Коротше кажучи, одна лише радість. Здавалося б відходить їхній учитель, і вони мали би сумувати, а вони радіють. А може вони не любили його, тому і раділи, що Він вже йде? Думаю любі, що не через це.

В першому читанні з Діянь Апостолів ми читаємо, що після того, як Ісус Воскрес, Він ще сорок днів їх навчав, говорячи їм про царство Боже. А одного разу, власне вже перед своїм вознесінням Ісус говорить до них, що зішлю вам Святого Духа, який вас усього навчить і дасть вам силу, щоб проголошувати Добру Новину. І власне в цій обіцянці про яку говорить Ісус Христос, знаходиться відповідь на наше питання. Обіцяючи учням про Святого Духа, Ісус хоче сказати їм, що я не залишаю вас. Відходячи до неба, я так насправді нікуди не відходжу, а залишаюся з вами назавжди, тільки тепер в інший спосіб, в спосіб укритий. Тепер я буду діяти по іншому. Але про який це інший спосіб Ісус має на увазі?

Давайте ще раз зачитаємо з вами фрагмент із сьогоднішньої Євангелії: «Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання, і до них мовив: “Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, і щоб у його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. Ви – свідки того (всього)». Чуємо, як Ісус перед тим, як вознестися, дає своїм учням ще останні настанови і в кінці говорить: «Ви – свідки того (всього)». Дорогі брати і сестри! Ісус нікуди не дівся, Він є тут серед нас, Він є в наших серцях, і Він хоче продовжувати свою місію, але вже не так, як колись, явно, а через нас. Він хоче, щоб ми стали свідками його Воскресіння для тих людей, які не знають Його, які відкинули, які забули і т.д. І для цього Ісус нам дає Святого Духа, щоб давав нам мужність бути його свідками.

Колись папа Павло VІ сказав такі прекрасні слова: «Сьогоднішній світ не потребує вчителів, сьогоднішній світ потребує свідків», тобто свідків віри. Колись мені розповідали, як одна духовна особа проводила катехезу у в’язниці. Ця особа гарно приготувалася, гарно також провела цю катехезу. А в кінці один в’язень став і каже: «Все те, що ти тільки що нам розповів, ти цим не живеш». Він просто відчув це, коли той говорив, що там не було духа, там просто був завчений матеріал. Як може мама говорити своїй дитині, щоб та ходила на катехезу, чи на Божу Службу, якщо вона сама не ходить, якщо вона можливо і не вірить в це. Ця дитина ніколи не буде ходити туди. Як тато може сказати дитині, не говори нецензурних слів, якщо сам їх говорить. Не може звісно такого говорити. Бо дитина послухає його і не буде говорити, але тільки перед ним не буде говорити, а десь на вулиці буде, обов’язково буде.

Дорогі, Ісус не хоче, щоб ми були якимось вчителями, щоб йшли і когось повчали, когось моралізували. Ісус хоче, щоб я своїм життям свідчив, щоб люди, яких я буду зустрічати, могли відчути, що Бог все ж таки є на цьому світі, що Він не покинув їх. Що Він і сьогодні діє в їхньому житті. Щоб вони дивлячись на моє життя, могли побачити, що можна по іншому жити, що можна краще жити.

Любі, ще буквально декілька днів залишилося до урочистості Зіслання Святого Духа. Нехай ці дні допоможуть нам усвідомити, що без Святого Духа свідок з мене буде нікудишній. Все, що я зможу зробити без Нього, ну то це моралізувати інших. Тому відкриваймо свої серця на Святого Духа і просімо у Нього про Його дари для нас, які будуть допомагати нам свідчити мудро, розумно, зі знанням, з мужністю, з побожністю, зі страхом Божим, і завжди радившись тільки з Ним.

о. Олександр Бурмістров

Напишіть відгук