Чашу, яку дав Мені Отець, – чи не мав би Я її пити?

x1TtZ-a8VG4«Ось це знаки Божої муки:
Жовч, плювки, тростина, оцет,
Цвяхи і залізний спис,
Що ним бік святий пробито;
Випливають з нього кров і вода…»
 

 Йн 18, 1-19, 42

Так оспівує Муку Господню гімн з бревіарію. Ці слова повторюють уста і серце людини, наказують бачити цю муку: молитву в Гетсиманському саду і кривавий піт, ув’язнення, несправедливий суд, бичування, хресну дорогу, розп’яття, три години конання…

Людина це бачить і охоплена жахом, вражена, падає на коліна перед мукою свого Спасителя… Але все ж найважливіше в цій муці, яка потрясає і жахай, є не велич страждання Господа, і навіть не те, як Він їх пережив. Не перед самим лише стражданням Ісуса стає на коліна людина.

«і коли Він їм сказав: «Це Я!» – подалися назад і припали до землі.»
Вони прийшли озброєні, щоб схопити Господа, були рішучі, щоб це зробити. Але вистачило лише два Його слова: «Це Я!», що якась невидима сила відкинула їх і повалила на землю. Ісус не мусив захищатися від ув’язнення, Його не мусили оточувати загони ангелів. Вистачило два Його слова: «Це Я!», щоб могли Його схопити, зв’язати, Ісус мав це дозволити, мав сам цього прагнути. І прагнув. Добровільно віддався в руки катів.

«Чашу, яку дав Мені Отець, – чи не мав би Я її пити?»
Це Його питання, адресоване Петрові. Є поясненням, воно вказувало саму суть духа жертви Господа. Це є любов, безкінечна любов щодо Отця і до людини; це є підлеглість, цілковита підлеглість і вірність волі Отця. Господь добровільно прийняв цю муку, яка нас шокує, бо вона була «чаша, яку дав Отець», була Його волею. Ще більше, ніж сама мука, шокує правда, що Господь прийняв її цілком добровільно, з любові. Саме перед цією правдою згинаються коліна кожної людини, яка її собі усвідомить. Зігнулися також коліна Апостола Павла, який сповнений подиву і захоплення, волає:

«Він, існуючи в Божій природі,
Не вважав за здобич свою рівність з Богом,
а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги…
Він принизив себе, ставши слухняним аж до смерти,
смерти ж – хресної.»

Флп 2, 6-7а, 8

Мої страждання, мої хрести…
Чим вони є в порівнянні з хрестом Господа?!

Напишіть відгук