Чому є страждання у світі? Відповідь знаходимо в Святому Писанні

Господь сотворив людину тілесно-духову. Відповідь про сенс людського страждання не може бути однозначною і миттєвою. Джерело страждань криється в первородному гріхові. Лише Ісус Христос Син Божий міг в корені подолати гріх заступивши непослух прабатьків своїм послухом. Бог явив світу спасіння не одразу після своєї обітниці. Його план визволення розкривається на прикладі подорожі вибраного народу до спасіння через досвідчення страждань. А це означає, що Бог дає час і можливість людині усвідомити її гріховність відчути потребу спасіння і гіркоту страждань без Нього.

 Воскресіння Христа є свідченням переможного подолання смертю смерті, а разом з нею гріха і страждань (Рим 6,9). Це останнє Боже Об’явлення, яке пролило нове світло на страждання і смерть, являється підтвердженням всього, що навчав Христос.

Страждання в світі, через гріх перших батьків.

Страждання прийшло у світ разом із первородним гріхом Адама та Єви Бут 3,1-24. Первородний гріх позбавив нас, Божої благодаті, і відкрив дорогу терпіння та страждання, як наслідок гріха. Страждання не обминуло навіть самого Ісуса Христа, Сина Божого, а також і Його Найсвятішу  Матір. Церква навчає нас, що страждання є наслідком відходу перших батьків від Господа Бога, саме через гріх віддалилися від Джерела щастя і занурили себе, своє потомство та ціле людство, в море страждань.

Форми страждання.

Книга вихід показує нам, що після падіння появився внутрішній неспокій в Адама та Єви. Досвідчували почуття невпевненості та страху. Гріх змусив їх ховатися від Господа, та від себе взаємно Бут 3,7-10. Залишаючи Едемський сад, приходять різні життєві труднощі, котрі раніше не досвідчували, не знали коли жили біля Господа Бут 3,23-24. В цьому новому житті чоловік та жінка будуть зазнавати багато страждань і болі. Страждання буде товаришувати материнству та в утримані родин Бут3, 16-18. Праця котра не була сама в собі покаранням, а покликанням людини до співпраці з Богом-Творцем, стає тягарем та приносить багато труднощів.

Страждання, як наслідок первородного гріха.

Не тільки гріх завдав страждання першим батькам, а всьому людству, як прояв вільного злого діяння людини. Відповідальність за існуюче в світі зло несуть, не тільки перші батьки, але все людство, бо воно є постійно збільшуване, через грішні вчинки кожної людини. Дуже часто людська праця використовується негідно людської гідності, для збагачення. Багато дознають страждання жінки, які мають народжувати своє дитя, через бідність та брак доброї лікарської опіки. А все – це з приводу не справедливості, яку толерує і дуже часто помножує грішна людина. Не справедливість, родить пожадання грошей, влади, панування над іншими, приємності і на протязі віків постійно народжувала та й далі народжує багато різних страждань, болю та сліз.

 Чи страждання може бути дорогою до щастя?

Через хрещення людина занурюється в смерть і воскресіння Ісуса Христа Рим 6,1-14. Несучи хрест з Ісусом, та завдаючи смерть гріху в нашому житті,  крокуємо до слави воскресіння Рим 8,18. Саме з Ісусом Христом терплячим для спасіння світу, особливо є з’єднанні ті котрі терплять з різних приводів, і Ісус їх називає благословенними Лук 6,20-23. Приймаючи різні свої труднощі та страждання з Господом ми приєднуємо до свого власного спасіння та спасіння цілого людства Лук 9,23-24. Часто буває так, що страждання не є легким, і несіння свого власного хреста, на дорозі спасіння є великим тягарем через різні важкі не виліковні хвороби, тоді  виникають багато труднощів та знеохочень коли терпіння видається незносним, сам Ісус Христос приходить нам на допомогу, через дар прощення та милосердя, в таїнстві зцілення душі та тіла Як 5,13-16.

Страждання є випробування віри.

Страждання відкривають перед людиною її безпорадність і потребу в Божій підтримці. Страждання це таємниця Бога. Іноді дуже важко вияснити мотиви, якими Він керувався допускаючи ті, чи інші страждання.  Наприклад великих випробувань досвідчив Авраам, який довірившись обітниці Бога покинув осілу землю, повірив в продовження потомства, а потім підкоряючись Божому наказу, погодився принести в жертву єдинородного сина, який був єдиною надією на здійснення Божої обітниці про великий народ Бут 17. В цих подіях з життя Авраама через страждання на грані внутрішнього бунту проявляється велика віра і довіра до Бога, а також Богобоязливість Бут 22,12. Читаючи Святе Письмо бачимо, що багато було тих, що з покорою сприймали всі важкі ситуації і для цих обраних вони були випробуванням віри Бут 22, 1-20; Вих 3-4.

Отже, в Святому Письмі можна побачити, що коли людські серця були вже переповненні досвідченням страждань Бог здійснив найвищий прояв своєї доброти і любові. Цим проявом любові є жертвування Єдинородного Сина задля спасіння людини, визволення її від гріха, страждань та смерті. Завдана гріхом шкода є настільки великою, що лише Ісус Христос Син Божий, через добровільно складене в жертву власне життя міг принести гідне відшкодування. В стражданнях Христа Бог Творець об’являється , як Милосердний і Люблячий Отець.  Таємниця даного об’явлення криється в наступному: в той час коли зі сторони людей проявляється злоба, агресія і ненависть, які призводять до страждань Сина Божого, зі сторони Бога проявляється любов в цьому заступницькому стражданні.

Славним завершенням страждань стало Воскресіння.

Напишіть відгук