Скарб Таємниці Шлюбу

slub

Я … беру Тебе за жінку/чоловіка і присягаюсь Тобі в любові, вірності і подружній повазі,
а також, що не покину тебе аж до смерті.
Хай допоможе мені у цьому Господь,  Всемогутній Бог, у Трійці Єдиний, і всі Святі.

 

Часто Шлюб розуміється як формальність, зовнішній атрибут, традиція чи мода (н-д: гарна церемонія, гарне вбрання, подарунки, веселощі). Всі ці речі не мають нічого спільного з істотним сенсом та великим скарбем, що містить в собі Таїнство Подружжя.

Так, насправді шлюбний зв’язок має значення тільки тоді коли двоє людей справді віруючі  і прагнуть свого щастя в Бозі.

Таїнсто Шлюбу є найпростішою стежкою до щастя в подружі. Великий скарб, встановлений Богом  для зміцнення, вдосконалення та єдності любові між нареченими. Саме за допомогою Шлюбу чоловік і жінка мають можливість скріпити свою любов в Ісусі.

Через прийняття Таїнства, від першої хвилини як закохані зблизяться до вівтаря і запросять Спасителя до свого життя, спливає на них джерело ласк. Адже Таїнїство Шлюбу є видимим знаком невидимої Ласки.(ККК 1601) Сам Господь стає присутній в їхньому родинному житті і силою Святого Духа допомагає вирішувати життєві труднощі та терпіння, перебуваючи  в добрих і злих днях, в радості та хворобі, в житті  і смерті. Допомагає їхній любові зростати і розвиватися. Ісус вірний назавжди, дає змогу крокувати з Ним, взявши свій хрест на себе, повстаючи щоразу після падіння, взаємного прощення один одному, несучи тягарі один одного. (Пор. Гал.6,2.)

Подружжя після прийняття Таїнства стається чимсь більшим ніж просто договір укладений між закоханими, тепер це святе Таїнство укладене між Богом та нареченими. Що Бог поєднав, людина нехай не розлучає (Мт 19,6).

«Подружній союз, у якому чоловік і жінка встановлюють спільноту на все життя, спрямований своїм природним характером для добра подружжя і для народжування і виховання дітей: цей союз між охрещеними був піднятий Христом Господом до гідності Таїнства» (ККП 1055, § 1.)

Господь дуже серйозно сприймає обіцянки людей дані під час Таїнства Шлюбу, доручаючи в руки людини відповідальність за іншу особу і ставлячи завдання на ціле життя.

Подружжя має завжди пам’ятати що після Таїнства Христос, який допровадив їх до Вівтаря,  Він їх поєднав і Він залишиться з ними назавжди.

Олена Горущинська

Напишіть відгук